Автоспорт

Що таке імення? Заплутані історії змін назв команд Ф1

Red Bull Ring
Дата: 1 Липня 2020
Автор: Расюк Роман

Цьогорічний сезон Формули 1 вже став унікальним. Вже завтра у рамках Гран Прі чемпіонату на трасі уперше з’явиться «нова» команда. Торік восени стало відомо, що Toro Rosso стане AlphaTauri. Згадаємо історію змін назв команд, які перетворюють їхню ідентичність у статистичне жахіття.

Для початку згадаємо усі випадки зміни назв конструкторів і команд.

1 зміна назви

Penske, ATS

Penske (1974–1977) → ATS (1978–1984)

Penske – одна з найкращих команд в історії світового автоспорту, але не в Ф1. У 1971 році вона дебютувала в Ф1 на боліді McLaren і вже у першій же гонці фінішувала на подіумі. У 1974 році команда виступала у чемпіонаті вже на своїй машині. 1976 рів став для американців найспішнішим, але наприкінці сезону спонсор залишив команду заради Tyrrell, і у Penske вирішили піти з Ф1. Боліди та команду придбав виробник легкосплавних дисків Гюнтер Шмідт. Так з’явилась команда Auto Technisches Spezialzubehör (ATS). Вже за рік ATS створила свій болід. Декілька років команда виступала посередньо, а у 1984 році у її складі взагалі залишився один пілот. До того ж, стало відомо про появу другої німецької стайні Zakspeed. Шмідт зрозумів, що все скінчено і вивісив білий прапор.

Copersucar, Fittipaldi

Copersucar (1975–1979) → Fittipaldi (1980–1982)

Fittipaldi – єдина бразильська команда в історії Ф1, яку брати Фіттіпальді створили на хвилі популярності першого бразильського чемпіона світу – Емерсона Фіттіпальді. У 1975 році шасі носило назву цукрової компанії Copersucar. Успіхів у команди не було і у 1979 році у цукрових спонсорів урвався терпець. Новий спонсор Skol з’явився одразу, але інвестував гроші недовго. Формула 1 змінювалася на очах, тому після 103 Гран Прі та трьох подіумів Вілсон та Емерсон Фіттіпальді вирішили більше не силкувати себе та Ф1.

Ligier, Prost

Ligier (1976–1996) → Prost (1997–2001)

Після декількох років кар’єри гонщика Гі Ліжьє вирішив створити власну команду і сам тестував власноруч створений болід. За 30 років команда декілька разів боролася за чемпіонство і виграла 9 гонок. Після 1992 року Гі відійшов від справ стайні. Далі командою опікувалися Сіріль де Рувр, Флавіо Бріаторе та Том Вокіншоу. Саме за часів двох останніх власників Олів’є Паніс здобув для Франції останню перемогу. Далі команда опинилася в руках Алена Проста і безславно зникла з Ф1 після 2001 року. Проте машини Ligier дотепер використовую у чемпіонаті світу з перегонів на витривалість у класі LMP2.

Osella, Fondmetal

Osella (1980–1990) → Fondmetal (1991–1992)

Енцо Оселла з 1972 року володів командою спорткарів і у 1980-му вирішив спробувати сили в Ф1. За 11 сезонів найкращим результатом стало четверте місце Жана-П’єра Жар’є на Гран Прі Сан-Маріно 1982 року. Фінансові проблеми збільшувалися наче сніжний ком, і Енцо продав Osella Габріелю Румі, який змінив назву на Fondmetal. Фінансові негаразди зникли, але боліди майже в кожній гонці не потрапляли на старт. Румі швидко второпав, що власна стайня – це великі витрати, і закрив її після 1992 року. У 1997 році Fondmetal на рік став акціонером Minardi, а в 2000-му навіть постачав двигуни.

Onyx, Monteverdi

Onyx (1989–1990) → Monteverdi (1990)

Onyx – мабуть, найбожевільніша команда, яка вирішила заявитися в Ф1 після успіху в Ф3000. Після десятого місця у Кубку конструкторів фінансовий стан команди спонукав власника продати її сумнівному бельгійському бізнесмену Жану-П’єру ван Россему, якого у міжсезоння арештували за фінансові махінації. Зрештою, стайня розпочала сезон з новим власником, хоча на старт гонок потрапляла нечасто. Цим новим власником став маловідомий колишній гонщик Ф1 Пітер Монтеверді. Він перейменував команду посеред сезону. Рахунки Монтеверді дуже швидко схудли, і він також закрив стайню.

Lotus, Caterham

Lotus (2010–2011) → Caterham (2012–2014)

У 2010 році після 15 років відсутності у пелотоні з’явився колектив з колись легендарним іменем. Влада Малайзії підтримала проект з метою реклами Proton. Стайня отримала назву Lotus F1 Racing, а потім і Team Lotus, які використовувала, поки Proton, якому і належав бренд Lotus Cars, вирішив брати участь у чемпіонаті самотужки. Головний ідеолог створення Lotus F1 Racing був Тоні Фернандес, який у 2011 році придбав Caterham, підтвердив право на використання імені Lotus, але відмовився від нього. Так у пелотоні з’явилася Caterham F1 Team. Проте і цю стайню спіткала хвороба «фінансової нестачі», яка виявилася смертельною ще до завершення сезону-2014.

2 зміни назви

BRM, Owen Racing Organisation, BRM

BRM (1951) → Owen Racing Organisation (1956–1970) → BRM (1970–1977)

British Racing Motors створив Раймонд Мейс у 1947 році. Компанія займалася в основному 600-сильними двигунами V16 і виставила свої боліди для участі у чемпіонаті світу лише у 1951 році на етапі у Великій Британії, де заробила один заліковий бал. У 1952 році компанію придбав Альфред Оуен і назвав власним ім’ям. Оуен повернув стайню в Ф1 у 1956 році. Успіхів було небагато, адже машини команди були не досить надійними. У 1970-му команда повернулася до назви BRM завдяки новому спонсору – Yardley. У 1972 році BRM здобула єдину перемогу. Owen Racing Organisation повністю відсторонилася від команди наприкінці 1973 року, що і стало початком кінця стайні. Команда залишила Ф1 у 1977 році.

McLaren, Team Texaco, McLaren

McLaren (1966–1974) → Team Texaco (1974–1975) → McLaren (1976-_)

Команда McLaren за увесь час свого існування змінювала власників декілька разів. Але ця історія не про них. У 1974 році спонсор команди — компанія Marlboro — запропонувала McLaren створити команду Marlboro Team Texaco. У 1974 році у McLaren ще був чинним контракт із Yardley, тому на трасі змагалися дві заводські команди McLaren. У сезоні 1975 року у пелотоні залишилася одна, але без імені конструктора у назві – Marlboro Team Texaco. У сучасній Ф1 таке неможливо – назва виробника шасі має бути присутня у назві команди. Так McLaren на довгі роки відмовилась від використання помаранчевого кольору на користь біло-червоного навіть після припинення партнерства з Texaco.

Arrows, Footwork, Arrows

Arrows (1978–1990) → Footwork (1991–1996) → Arrows (1997–2003)

Назва Arrows складена з перших літер прізвищ її творців: Франко Амброзіо, Алана Рісса, Джеккі Олівера, Дейва Восса і Тоні Саутгейта. Стайня змінювала власників декілька разів. У 1990 році рахунки команди спорожніли. Рятівником стала компанія Footwork, власник якої Отару Ахасі погодився надати кошти за умови купівлі команди. Arrows стала Footwork. Щоправда, вже у 1993 році Footwork повідомила про вихід з Ф1. Стайня продовжила виступати під іменем компанії за гроші інших спонсорів. З 1997 року колектив повернув назву Arrows завдяки вже згаданому раніше Вокіншоу. Нова сторінка в історії команди почалася дуже непогано, але до початку 2000-х Arrows стала записним аутсайдером. Нікому не було до неї діла, тому 2002 рік став останнім сезоном в її історії.

March, RAM March, RAM

March (1981–1982) → RAM March (1983) → RAM (1984–1985)

Це була друга поява команди March у Формулі 1. Як і у випадку з Arrows, March була названа за іменами та прізвищами її засновників: Макса Мослі, Алана Різа, Грема Кокера та Робіна Херда. Після виходу з чемпіонату у 1978-му команда повернулася в Ф1 у 1981 році. Невдалі виступи протягом двох сезонів призвели до виживання команди. Джон Макдональд спробував її врятувати. Так з’явилась колаборація RAM March. У 1983 році одна єдина машина лише тричі вийшла на старт перегонів. Далі Макдональд вирішив створити власний болід, і команда позбулася приставки March. Ф1 доволі швидко спустошила кишені Макдональда. Востаннє RAM з’явилась в Ф1 у сезоні-1985.

Minardi, Toro Rosso, AlphaTauri

Minardi (1985–2005) → Toro Rosso (2006-2019) → AlphaTauri (2020-?)

Minardi – напевно, найвідоміший аутсайдер в історії чемпіонату. Після багатьох років у молодших серіях у 1985 році Джанкарло Мінарді вирішив штурмувати Ф1. 20 безуспішних сезонів у хвості пелотону закінчилися наприкінці 2005 року, воли власник Red Bull Дітрих Матєшиц придбав команду. За ці 14 років молодший «червоний бик» здобув перемогу раніше за старшого брата. Але Матєшиц бізнесмен, тому вирішив просувати свій модний бренд AlphaTauri.

Lola, Venturi, Larrousse

Lola (1987–1991) → Venturi (1992) → Larrousse (1993–1995)

Це історія змін трьох конструкторів в історії команди Larrousse. У 1987 році Lola почала робити боліди для Larrousse. Найуспішнішим став сезон-1990, коли Ерік Бернар фінішував четвертим у Британії, а Агурі Сузукі вдома фінішував на подіумі – першому за 28 років подіумі для Lola. Проблеми з фінансами призвели до купівлі частини команди компанією Venturi, яка і дала назву шасі, адже від послуг Lola нові власники відмовилися. Проте вже наприкінці сезону молодий французький автовиробник залишив Ф1, ледь зводячи кінці з кінцями. Жерар Ларрусс зумів вмовити компанію Comstock перекупити частину стайні у Venturi, залишився керівником команди та домовився із Peugeot щодо постачання двигунів. Але в останній момент McLaren перехопила мотористів. У 1994 році команда збанкрутувала. Врятував її мав Жан-Поль Дріо — керівник команди DAMS з молодших серій. Оборудка затягнулася, команда пропустила декілька перших етапів, а згодом Ларрусс остаточно відмовився від Ф1. Наразі Venturi та DAMS виступають у Формулі E.

March, Leyton House, March

March (1987–1989) → Leyton House (1990–1991) → March (1992–1993)

Історія третьої появи March в Ф1. Цього разу за підтримки японської компанії Leyton House Акіри Акагі. Команда лідирувала 16 кіл в Японії у 1988 році і декілька разів опинялася на подіумі. Цього Акагі було замало. За 6 мільйонів доларів він придбав увесь виробничий відділ March. Два сезони команда виступала під назвою Leyton House Racing, а Іван Капеллі ледь не виграв Гран Прі Франції 1990 року. Далі стайню залишив творець її успіху – Едріан Ньюї, який зайнявся створенням непереможної Williams. У 1991 році у США на Акагі відкрили кримінальну справу через махінації з іпотечними кредитами. Вже без Leyton House команда за інерцією провела сезон як March. Стайня заявилася на сезон-1993, але на першому етапі так і не з’явилася та зникла з обрію Ф1.

Stewart, Jaguar, Red Bull

Stewart (1997–1999) → Jaguar (2000–2004) → Red Bull (2005-_)

У середині 1990-х триразовий чемпіон світу Джекі Стюарт спробував свої сили у якості одного з керівників власної команди. Лише три сезони, але він встиг піднятися на подіум в Нюрбурзі за переможним командним кубком. Джекі вчасно і вдало продав команду автогіганту Ford, який назвав іменем відомого автовиробника – Jaguar. Ford не досягла бажаного успіху, і Дітріх Матєшиц, який багато років спонсорував Sauber, придбав команду. Як відомо, Red Bull стала топ-командою чемпіонату і чотириразовим тріумфатором в обох заліках.

Virgin, Marussia, Manor

Virgin (2010–2011) → Marussia (2012–2015) → Manor (2016)

Ця багатостраждальна команда від самого початку належала британській компанії Manor. У 2010 році стайня дебютувала в Ф1 під назвою Virgin, хоча компанія Річарда Бренсона володіла лише 20 % команди. Спонсором також був російський автовиробник Marussia, який роком пізніше придбав 40 % акцій. Шасі і надалі називалося Virgin, а команда змінила назву на Marussia Virgin Racing і отримала російську ліцензію. Дуже скоро Бренсон повністю зосередився на Формулі E і продав свою частку Marussia, що одразу вплинуло на повну назву колективу. Після 2015 року стайня мала зникнути, але завдяки очкам, які на Гран Прі Монако у 2013 році заробив Жюль Б’янкі, уникнула закриття. Її врятував Стівен Фітцпатрік. 2016 рік команда почала під своєю справжньою назвою – Manor. Все було гаразд, поки команда посідала десяте місце у Кубку конструкторів. Але у Бразилії Феліпе Наср заробив очки для Sauber. Втрата 30 мільйонів призових поставила хрест на подальшій долі Manor у чемпіонаті. На команду не знайшлося свого покупця, і на початку 2017 року вона припинила марудне існування.

3 зміни назви

Politoys, Iso-Marlboro, Williams, Wolf

Politoys (1972) → Iso-Marlboro (1973–1974) → Williams (1975–1976) → Wolf (1977–1979)

Назви різні, а конструктор один і той самий, боліди якого спочатку використовувала перша команда Френка Вільямса, а згодом і Вальтера Вольфа. Frank Williams Racing Cars з’явилася у пелотоні у 1969 році. Протягом перших трьох років використовувала машини Brabham, De Tomaso та March. У 1972-му компанія з виробництва іграшок Politoys надала Френку кошти, коли він дозрів до створення власного боліда. Машина виявилась невдалою. Тоді Вільямс заручився підтримкою Marlboro та виробника холодильників Iso. Співпраця тривала два роки. Коли спонсори пішли, Френк уперше назвав боліди своїм ім’ям. У 1976 році 60 % команди придбав канадсько-австрійський мільярдер Вальтер Вольф. Стайня завершила сезон під назвою Wolf-Williams Racing. Наприкінці року Вольф звільнив Вільямса. Сезон-1977 Walter Wolf Racing почала с перемоги, згодом виграла ще дві гонки. На цьому успіхи скінчилися – у 1978 році команда зникла. А Френк створив новий колектив. Шкода, що легендарна команда може повторити долю першої спроби сера Вільямса.

Sauber, BMW Sauber, Sauber, Alfa Romeo

Sauber (1993–2005) → BMW Sauber (2005–2010) → Sauber (2011–2018) → Alfa Romeo (2019-_)

Свіжа історія змін назв команди. Петер Заубер почав створювати гоночні машини ще у 1970-му, проте дебютував у Формулі 1 лише у 1993 році. У різні роки команда була міцним середняком, і аутсайдером. Наприкінці 2005 року її придбав німецький автоконцерн BMW. BMW Sauber існувала недовго, але відносно успішно – друге місце у Кубку конструкторів 2008 року. У середині 2009 року BMW вирішила відійти від Ф1 з економічних причин. Заубер повернув стайню за символічну плату. Ще сезон колектив використовував стару назву. На жаль, команда опустилась на дно, поки у 2018 році керівництво не вирішило розширити співпрацю з Ferrari. Концерн Fiat на декілька сезонів придбав назву команди, а власником стайні досі залишається швейцарська компанія Sauber Motorsport.

4 зміни назви

Tyrrell, BAR, Honda, Brawn GP, Mercedes

Tyrrell (1970–1998) → BAR (1999–2005) → Honda (2006–2008) → Brawn GP (2009) → Mercedes (2010-_)

Найуспішніший ланцюжок команд, якому вже понад 50 років. Фактично Tyrrell з’явилася у чемпіонаті світу у 1968 році, але не під власною назвою. Вона називалася Matra International і співіснувала із головною командою Matra. У 1969 році Matra, Tyrrell та Джекі Стюарт домінували у чемпіонаті. Роком пізніше у пелотоні з’явився перший болід виробництва Кена Тіррелла. Tyrrell стала однією із найсильніших команд. Але після успіху початку 1970-х результати з роками тільки погіршувалися. Востаннє дідусь Кен радів перемозі у 1983 році, а у 1997 році продав стайню компанії British American Tobacco. Тоді йому вже було 73 роки. У 1999 році команда змінила назву на British American Racing і за наступні 7 років навіть встигла стати другою у Кубку конструкторів (2004), хоча жодних перегонів так і не виграла. Її придбала Honda. Перелік успіхів мав бути більший за одну перемогу Дженсона Баттона у 2006 році. Японський автовиробник вирішив залишити чемпіонат у розпал економічної кризи. Колектив врятував Росс Брон, коли придбав за 1 долар, а заразом вициганив у Honda бюджет. Команда проіснувала менше року, виграла чемпіонат, а Брон чимало заробив на її продажі автогіганту Mercedes. З того часу Срібні стріли шість разів поспіль здобули Кубок конструкторів і перемогли в особистому заліку пілотів.

Toleman, Benetton, Renault, Lotus, Renault

Toleman (1981–1985) → Benetton (1986–2001) → Renault (2002–2011) → Lotus (2012–2015) → Renault (2016-_)

Ця стайня також відома як команда з Енстоуна. Все почалося із захоплення бізнесмена Теда Тоулмена автоспортом. Наприкінці 1970-х він створив команду у Формулі Ford 2000 і базу у Вітні, що знаходиться у декількох кілометрах від сучасної бази в Енстоуні. Дебют в Ф1 припав на 1981 рік. Запам’яталася команда відкриттям Айртона Сенни, який ледь не виграв Гран Прі Монако-1984. На наступний рік стайню придбав італійський виробник одягу Benetton, яка разом із Герхардом Бергером у перший свій сезон здобула перемогу. Практично усі основні успіхи команди пов’язані із Міхаелем Шумахером – два титули чемпіона світу і один Кубок конструкторів. Після нього все той же Бергер здобув для стайні останню перемогу і залишив Ф1. Реанімував команду Флавіо Бріаторе, який очолив її вже як заводський колектив Renault, яка удруге прийшла до Ф1. Роль Шумі виконав Фернандо Алонсо, що принесло по два титули в обох заліках. Зі зміною шинних правил Renault стала командою другого плану і запам’яталася лише Крашгейтом і в 2011 році її придбала компанія Genii Capital, яка стала третім виробником машин Ф1 з назвою Lotus. Кімі Райкконен став автором першої за 25 років перемоги Lotus. Ера гібридних технологій знову скинула команду вниз. Вже у 2016 році Renault придбала команду у Genii Capital, але досі не змогла повернутися в лідери.

5 змін назв

Brabham, Motor Racing Developments, Martini Racing, Parmalat Racing Team, Fila Sport, Motor Racing Developments

Brabham (1962–1968) → Motor Racing Developments (1969–1974) → Martini Racing (1975–1977) → Parmalat Racing Team (1978–1982) → Fila Sport (1983) → Motor Racing Developments (1984–1987, 1989–1992)

Ця команда дещо вибивається серед решти історій. Усе почалося у 1962 році, коли Джек Бребем та Рон Торанак створили компанію Motor Racing Developments, яка заявила в Ф1 команду під назвою Brabham Racing Organisation. Шасі завжди називалося Brabham, а назва стайні постійно змінювалася. З 1969 року команда взяла назву компанії власника, яку іноді зазначали скорочено MRD і у поєднанні з назвами спонсорів. У 1970 році Торанак став одноосібним керівником, а ще за два роки продав компанію і команду Берні Екклстоуну, який володів нею до 1987 року. За цей час Берні встиг декілька разів продати назву стайні, як Sauber. У назві не знаходилося місця ані Brabham, ані MRD. Сезон-1988 року команда навіть пропустила, а у 1989-му її придбав швейцарський фінансист, якого посадили за шахрайство. 1992 рік став останнім в історії Brabham.

Jordan, Midland, Spyker, Force India, Racing Point, Aston Martin

Jordan (1991–2005) → Midland (2006) → Spyker (2007) → Force India (2008–2018) → Racing Point (2019-2020) → Aston Martin (2021-…)

Наступного року Рожева пантера отримає своє шосте життя. Перші чотири зміни назви пов’язані зі зміною власники, а от остання… Почалася ця історія наприкінці 1980-х, коли Едді Джордан створив команди Ф3 та Ф3000. У 1991 році машини Jordan, сконструйовані Гарі Андересеном, дебютували в Ф1. Саме за кермом Jordan у чемпіонаті розпочав свою кар’єру в Ф1 Міхаель Шумахер. Вже через декілька сезонів Едді заручився підтримкою тютюнової компанії Benson & Hedges. Мабуть, нікого не залишили байдужими оригінальні лівреї команди з гадюками, шершнями чи акулами. Найуспішнішими були саме шершні, коли у 1999 році стайня стала третьою у пелотоні. Проте надалі результати тільки погіршувалися. Наприкінці 2004-го Джордан вимушено продав команду російського-канадському бізнесмену Алексу Шнайдеру, який дуже швидко зрозумів, що скоро перетвориться з мільярдера в мільйонера, і продав команду нідерландському виробнику суперкарів Spyker. Стайня отримала ім’я компанії, хоча спочатку планувалося назвати її Spyker ( з нідерландської цвях). І цвях отримав свої хвилини слави, коли Маркус Вінкельхок шість кіл лідирував на Нюрбургринзі. В іншому справи були кепськими, і у 2007 році команду врятував консорціум на чолі з Віджеєм Мальєй. З того часу Force India зуміла одного разу стартувати з поулу і декілька разів піднятися на подіум. Але вже у 2018 році Малья перетворився з рятівника на могильника команди. Знову стайню врятував консорціум, цього разу на чолі із Лоуренсом Строллом. Лоуренс пішов далі і придбав частину акцій виробника люксових авто Aston Martin. Тому вже у 2021 році лише після двох повноцінних сезонів команда змінить своє ім’я з Racing Point на Aston Martin не змінюючи власника.

Статистичне жахіття

 

What’s in a name (Що таке імення)? Коли Вільям Шекспір задався цим запитанням у «Ромео та Джульєтті», то напевно хотів сказати, що ім’я з усією своєю історично-родинною ворожнечею, існує незалежно від людини. Але у випадку з командами Ф1 усе значно складніше. Ім’я може значно змінити сприйняття.

 

Отже, перейменування Toro Rosso в AlphaTauri. Назва ніяк не пов’язана із найяскравішою зіркою сузір’я Тільця (Alpha Tauri – Альфа Тільця або Альдебаран). AlphaTauri – це лише бренд одягу Red Bull. Фішка бренду – інноваційні запатентовані текстильні технології, тобто «створення одягу з динамічними інноваціями, які надихнули Red Bull. Цей одяг ми і побачили на презентації машини команди.

 

Той самий власник команди, та сама база, той самий персонал, але назва інша. Виникає запитання, а як це враховувати у статистиці? Результати AlphaTauri обов’язково порівнюватимуть із результатами Toro Rosso, хоча на вигляд спільним залишиться лише силует бика.

 

Ніби це буде та сама стайня, що до 2006 року була Minardi, а ніби і ні. База усі ці роки залишалася у Фаєнці в Італії. Перемогу Себастьяна Феттеля у Монці-2008 так чи інакше асоціюють як з Minardi, так і з Toro Rosso, і напевно вона так і залишиться єдиною перемогою стайні, навіть врахочуючи AlphaTauri. Зрештою, команда – це у першу чергу її колектив, а не власники та керівники.

 

З точки зору статистики, Minardi і Toro Rosso – різні стайні. У першої 340 стартів, у другої – 268. Вони відрізняються навіть за характером власності. Minardi завжди асоціювалася з її власником і керівником Джанкарло Мінарді – колектив був частиною Мінарді в усі часи, навіть коли команда належала Полу Стоддарту.

 

Коли стайню придбала Red Bull, то вона перестала бути героїчним аутсайдером за фактично ідентичного бюджету. «Красний бик» має право називати як завгодно. AlphaTauri буде природнім продовженням Toro Rosso, але не Minardi. Точно так само Aston Martin буде продовженням Racing Point, але не Force India і, тим більше, не Jordan.

 

Здається це легко стверджувати, озираючись на сучасну Alfa Romeo. Але у цієї стайні дещо інша історія. Sauber так само, як Toro Rosso чи Racing Point, не змінювала власника, але філософія зміни назви геть інша. Sauber Motorsport змінила назву не через власні маркетингові завдання, а за гроші концерну Fiat. Більше того, швейцарська стайня долучилося до історії італійської легенди.

 

На першому етапі результати Alfa Romeo порівнювали з результатами Sauber. Але щойно стайня заробила перші залікові бали, усі одразу порахували скільки років минуло з попередньої гонки, в якій боліди Alfa Romeo востаннє фінішували у заліковій зоні. Ніхто не порівняв цей результат із Sauber, не кажучи вже про BMW Sauber. І це у певному сенсі спричинює плутанину, адже команда досі належить Sauber Motorsport.

 

Практично усі наявні команди у пелотоні пройшли через це, окрім Ferrari. Навіть McLaren змінювала назву, а Haas F1 спочатку навіть вважали продовженням Team Haas, яка виступала у середині 1980-х на машинах Lola. Сучасна команда Mercedes існує вже більше 50 років, проте її результати порівнюють не з Tyrrell, BAR, Honda чи Brawn GP, а з Daimler-Benz, яка жахала пелотон у 1954-1955 роках. Саме тому Mercedes належить антирекорд часу, що минув між двома перемогами – 56 років 7 місяців і 4 дня. А це були дві різні команди. Williams протилежність Срібним стрілам – команда вперто не хоче враховувати результати першої команди Френка, хоча результати шасі Williams в цих двох командах офіційно зараховують до одного конструктора.

 

Все це дуже складно відслідкувати з точки зору статистики. Історії команд переплітаються, саме тому раніше рахували лише результати виробників шасі, а результати команд почали виокремлювати лише зараз в офіційній статистиці FIA, та і то лише у рамках сезону. На щастя, наразі регламент зобов’язує, аби назва шасі була присутня у назві команди.

 

Іноді трапляються казуси. Яскравий тому приклад Lotus. Виробників з такою назвою в історію чемпіонату були три, але офіційна статистика рахує їх як одного, хоча команди і власники були геть різними. До речі, це ще один приклад поєднання результатів двох команд. Коли Райкконен переміг у Гран Прі Абу-Дабі 2013 року, то цей результат порівняли не з останньою перемогою Renault, а з останньою перемогою Lotus Коліна Чепмена.

 

Наразі у світі існує лише 10 компаній, які можуть практично самотужки повністю спроектувати, виробити та експлуатувати болід Формули 1. Якщо врахувати залежність Haas від Dallara та Ferrari, то їх ще менше. Вони – як тварини з Червоної Книги, яких слід захищати, а ще краще примножувати. Тому слід хоча б трохи відкрити двері для нових команд, особливо зараз, коли деякі наявні колективи можуть залишити пелотон. Вочевидь, деякі з них з часом можуть переходити з рук в руки чи просто змінювати назви. Нічого погано у цьому немає… звісно, якщо Ви не фанат чисел та фактів, який прагне досягти неможливого ідеалу статистичної бази Формули 1.

 

Всі логотипи та зображення належить відповідним власникам та розміщенні лише для ознайомлення

Поділитися
Теги

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Новини за темою

AlphaTauri оголосила про новий контракт Гаслі

Французький гонщик Ф1 П’єр Гаслі залишиться в команді AlphaTauri ще на один рік.   Після...

Детальніше

Гран Прі Португалії: Хемілтон перевершив рекорд Шумахера

Гонщик Mercedes виграв гонку Гран Прі Португалії та здобув 92-у перемогу в кар’єрі Ф1, чим...

Детальніше

Гран Прі Португалії: Хемілтон переграв Боттаса у кваліфікації

Гонщик Mercedes Льюїс Хемілтон виграв перший поул Ф1 на трасі Алгарве, який став 97-м поулом для...

Детальніше