Автоспорт

Топ-10 пілотів Ф1: найкращі сезону-2019

Дата: 12 Грудня 2019
Автор: Редакція

У цьому рейтингу ми наведемо тих гонщиків, які на нашу думку виступили найкраще у сезоні Ф1 2019 року.

 

Після того, як ми вже визначились з другою десяткою пілотів, прийшов час поговорити про першу. Наші експерти, які слідкували за майже всім сезоном у ранзі редакторів Motorsport.com Україна, знайшли чимало схвальних слів стосовно гонщиків. Проте не обійшлось й без критики.

 

Отже до топ-10 найкращих пілотів Ф1 сезону-2019 увійшли:

 

10 місце – Валттері Боттас – оцінка: 8

Роман Галімон – 8,5 – Валттері був змушений двічі перезапускати себе та свої гоночні якості. На початку сезону він натякнув, що буде боротися за титул, й в кінці сезону фін теж зміг «пришвидшитись». Проте все це виглядає так, ніби Валттері «перезапускається» лише тоді, коли це дозволяють зробити в Mercedes.

Дмитро Левчук – 8,5 – Не витримав Валттері чемпіонського марафону. На старті все було чудово, на деяких етапах все було чудово, але цього мало. І давайте ще раз покритикуйте Росберга, який виграв у Хемілтона “лише” один раз. Гадки не маю, на що тоді пішов і чим пожертвував Ніко. Ну а Валттері треба цьому повчитися. Вже навіть розлучився – сімейство не витримало, які причини там у них не були б… Ну що ж, тоді наступного року Боттас буде сам за себе і для себе. Побачимо, чи зможе він підняти ставки.

Роман Расюк – 7 – Як все чудово починалося і завершилося лише другим місцем. 2019 рік став для нього трохи кращою версією ніякого сезону-2018. Якщо Валттері хоче залишитися в Mercedes після 2020-го (звісно, якщо сама команда залишиться в Ф1), то має видавати кращий результат.

Ольга Журавель – 7 –  Переродження не відбулося. Добре, що втримав другу позицію у заліку.

Андрій Іванов – 9 – Після минулого безпорадного сухого сезону Валттері зробив перезавантаження й оголосив не мало, не багато – а похід за титулом! І на початку чемпіонату фін дійсно здивував, очоливши турнірну таблицю після чотирьох етапів. Але потім все потроху повернулося на звичні рейки…

Боттас ніби й виграв більше гонок і поулів за сезон, ніж будь-коли, але на фініші чемпіонату від Льюїса його все одно відділила ціла прірва.

Енцо Феррарі якось зазначив, що жонатий гонщик стає на секунду повільнішим. Валттері перед кінцівкою сезону якраз розлучився. Чи не стане це його останнім і найдорожчим козирем у спробі нарешті здолати напарника наступного року?

9 місце – Кімі Райкконен – оцінка: 8,1

Роман Галімон – 7,5 – Здається, проект «Кімі в Alfa Romeo» зазнав фіаско. Початок сезону був дуже гарний – чотири гонки поспіль фін (на минулорічній Ferrari) здобував очки. Але коли інші команди привезли до Іспанії перші новинки, Alfa Romeo почала програвати. Так, попереду ще були успіхи, але явно не ті, на які розраховував «Айсмен».

Дмитро Левчук – 8,5 – У випадку з Кімі сезон ділиться на дві частини. У першій з них фін часто дивував і багато хто не розумів як він міг так часто набирати очки. Досвід зіграв йому на користь, але і його стало недостатньо пізніше, коли боліди суперників поїхали швидше, а Alfa Romeo з головою занурилася у другу десятку.

Роман Расюк – 7,5 – Кімі довів, що може бути цінним для будь-якої команди. 43 очки проти 14 у Джовінацці. Важко взагалі пригадати, коли болід Sauber фінішував у кроці від подіуму. 17 сезонів у Формулі 1 – чимале досягнення. Важко зрозуміти, як довго фін ще не захоче залишати чемпіонат.

Ольга Журавель – 8 –  Фін вкотре довів, що швидкий і результативний, але випередив напарника, якому або не щастило, або бракувало здібностей.

Андрій Іванов – 9 – Довгий час 40-річний ветеран наодинці тягнув на собі всю команду. Перехід до другого ешелону, здається, не позначився на мотивації екс-чемпіона, й він став одним із лідерів середини пелотону, принаймні, у першій половині сезону. У другій частині року біло-червоні боліди вже не виглядали такими сильними, але провини Райкконена у цьому точно немає.

8 місце – Даніель Ріккардо – оцінка: 8,3

Роман Галімон – 7,5 – Холодним душем став для «Дені» сезон-2019. Австралієць явно розраховував хоч раз зробити «шуї» на подіумі, але поки болід Renault не дав йому цього зробити і не факт, що дасть наступного. Технічні проблеми та просто відсутність швидкості схоже продовжать боротися з посмішкою гонщика у сезоні-2020.

Дмитро Левчук – 8,5 – Ріккардо ризикнув із переходом до Reanult. Чесно кажучи, поки що цей ризик не виправдовується. Але про це було відомо одразу. Головна ставка Даніеля була на 2020-21 рр, а що буде там – дізнаємося згодом. Але часу Ріккі не гаяв та провів дуже сильний сезон. Так, без подіуму, але одного разу був близьким до нього. І саме він, а не Хюлькенберг. Також Даніель порадував і обгонами. Цього разу у середній групі – сподіваюся, ми дочекаємося моменту, коли він знову буде у передній групі.

Роман Расюк – 7,5 –  Важко оцінити, чи правильний вибір зробив Даніель влітку торік. Це був складний сезон. На початку заважала ненадійність боліда, яка наче перейшла разом з Ріккардо з Red Bull до Renault. До літньої перерви майже все, окрім кваліфікаційних дуелей було не так. Друга частина сезону промайнула не набагато краще і навіть гірше – чотири очки у семи останніх гонках. Жахливий рік для австралійця. Усі надія на 2021 рік і на новий регламент, якщо звісно Renault нікуди не піде.

Ольга Журавель – 9 – Австралієць вичавив із Renault все, що було можна, чудово адаптувався у новій команді та суттєво випередив напарника за очками попри проблеми на початку сезону.

Андрій Іванов – 9 – Жодного подіуму і загалом вісім очкових фінішів – вочевидь, не на такий сезон сподівався Даніель, коли переходив до Renault. Проте у тих гонках, де жовто-чорний болід не відчував проблем, Ріккардо зазвичай опинявся серед лідерів другого ешелону. А найголовніше його досягнення – те, що він повністю переграв свого напарника, доволі міцного суперника.

7 місце – Серхіо Перес – оцінка: 8,5

 

Роман Галімон – 8,0 – Мексиканський феномен або просто «Чеко». Менеджмент гонщика зміг підписати контракт із Racing Point аж на три роки і це тоді, коли здавалось, що їхній болід не поїде. Проте поїхав й Серхіо зміг під фініш сезону зібрати достатньо очок, аби увійти до топ-10.

Дмитро Левчук – 8,5 – І знову доводиться констатувати чи не ідеальну комбінацію Переса та команди із Сільверстоуна. Сторони підходять одна одній, і це зрештою призвело до першого їхнього багаторічного контракту на наступні три сезони. Перес вже не піде у топ-команди, а Racing Point такий гонщик на вагу золота (і купу очок заробляє, і купу грошей приносить). І 2019-й це знову підтвердив.

Роман Расюк– 8 – На фоні напарника виступав набагато краще, попри невдалий початок року. В останніх дев’яти гонках заробив 39 очок і це фактично на дев’ятій за швидкістю машині з 10. Проте навряд чи він колись стане пілотом топ-команди.

Ольга Журавель – 9 –  В умовах перехідного періоду команди мексиканець спрацював по максимуму. Приємно бачити, на яку людину із часом перетворився Чеко.

Андрій Іванов- 9 – Racing Point – вже далеко не та Force India, яка міцно утримувала четверте місце в командному заліку. Проте це не завадило Пересу назбирати купу очок – особливо мексиканцю вдалася кінцівка сезону з вісьмома заліковими фінішами у дев’яти гонках. Про порівняння з напарником смішно й казати – де той напарник?

6 місце – Ландо Норріс – оцінка: 8,6

Роман Галімон – 8,0 – Ландо став настільки своїм у Ф1 за один рік, що тепер важко уявити наступний сезон без його «британського» гумору. Проте на трасі йому поки не все вдається. Він на рівних з напарником виступає у кваліфікації, а ось гонки часто програвав через технічні або свої помилки.

Дмитро Левчук – 8 – Блискучий дебют. Ландо одразу поїхав дуже швидко, набирав очки та в цілому провів сезон без зривів. Єдина проблема – Сайнс. Але і його британець зрештою обіграв у кваліфікаціях, що коштує дуже дорого. Ось тільки виявилося, що вища стартова позиція інколи була слабкою ланкою у цілісному пазлі Гран Прі.

Роман Расюк – 8 –  Важко обрати, хто з-поміж Норріса та Албона кращий новачок сезону. 11 місце не зовсім відповідає можливостям британця. Не через свою провину Ландо втратив щонайменше 20 очок у Франції, Бельгії, Японії та Мексиці. З ними він був би трохи ближче до напарника. Але кваліфікаційна дуель з Карлосом, яка завершилася з рахунком 11-10 на його користь, і більше половини гонок у заліковій зоні – це лише свідчення вдалого сезону новачка.

Ольга Журавель – 10 – Ще один новачок, який показав себе гідним звання пілота Ф1. До того ж британець швидко стає зіркою, що підкорює усіх почуттям гумору і підходом до життя в цілому.

Андрій Іванов – 9 – Чесно кажучи, у Ф1 Ландо виглядає більш  упевненим, ніж у молодших формулах, і ще велике питання, хто має більше заслужив на звання найкращого новачка сезону. Норріс регулярно потрапляв до Q3 і фінішував у заліковій десятці, а на трасі виглядав не гіршим за більш досвідченого напарника по McLaren.

5 місце – Алекс Албон – оцінка: 8,6

Роман Галімон – 7,5 – Алекс став «вироком» для П’єра Гаслі та його неспроможності хоча б триматися за Ферстаппеном. Новий «другий номер» Red Bull Racing зміг ближче під’їжджати до Макса, за що й отримав шанс залишитись в Мілтон-Кінс. Принаймні, до літа 2020 року.

Дмитро Левчук – 8,5 – Просто неможливо обійтися без порівнянь із виступом Гаслі. На мою думку таєць виступив значно краще за кермом Red Bull. Без особливої розкачки він почав брати свої “гарантовані” шості місця, а одного разу ледь не фінішував на подіумі. Так, відстань від Ферстаппена ще величезна, але наступного року у Албона будуть повноцінні тести і можливість провести цілий сезон за Red Bull. Ця можливість йому не гарантує повний сезон, тому цікаво буде глянути, як він скористається шансом.

Роман Расюк – 8 – Ще рік тому Red Bull екстрено витягувала Албона з Формули E. Тоді йому пощастило вперше. Вдруге йому пощастило з поганою формою Гаслі. Коли Алекс потрапив до Red Bull, то виступав краще за П’єра. Принаймні у день гонок він був ближчим до Ферстаппена, ніж Гаслі. Він швидко вчиться і має час довести, що не дарма є напарником Макса.

Ольга Журавель– 10 – Хлопець, який до передсезонних тестів ніколи не кермував болідом Ф1, провів приголомшливий сезон. Потрібно бути дуже добрим пілотом, щоб за кілька місяців після дебюту зайняти місце у топ-команді.

Андрій Іванов – 9 – Влітку 2018-го майбутнє Алекса, пілота Формули 2, якого викинули з юніорської програми Red Bull, виглядало безпораднім – таєць навіть збирався йти до Формулі Е, де він напевне й згинув би, запам’ятавшись хіба що певним фахівцям.

Проте, доля все може круто змінити. Вперше сівши за кермо боліда Ф1 під час зимових тестах, Албон з перших же гонок почав збирати очки, а за пів року побачив себе у кокпіті Red Bull! Не можна сказати, що він виглядав переконливіше за нещасливого Гаслі, але такий стрімкий прогрес не може не захоплювати.

4 місце – Шарль Леклер – оцінка: 8,68

Роман Галімон – 7,5 – Шарлю потрібно ще вивчити багато речей, але, здається, єдине він зрозумів давно. Лідерство в команді потрібно забирати силою. У сезоні-2019 можна було побачити багато чого між напарниками у Ferrari, але це ще квіточки від того, ми побачимо у 2020 році. Скудерії все ж варто знайти крайнього у цій боротьбі.

Дмитро Левчук – 9,9 – Все думав, скільки знімати балів Шарлю за Баку. Ну, щось та й зняв…:) Це на старті сезону видавалося, що монегаск ще молодий, йому треба набратися стабільності і т.д. І це все на тлі постійних пригод напарника. Найкращий кваліфаєр – це раз. Два – перемога в Монці. До цього мав бути успіх у Бахрейні, а в Спа святкувати перемогу було недоречно. В Монці Шарль всі борги вибив назад. І тоді на нього нічого не звалилося. Після фігурного катання Себа Mercedes могла розвести Шарля так само, як й Кімі у 2018-му, але… Ця перемога мене дуже вразила, бо я в неї не вірив. Три – Себ залишився позаду. Без шансів та різних “але”.

Роман Расюк – 8 – Скудерія зробила правильно, коли замінила Райкконена на Леклера. Усі чекали на його битву з напарником. Довелося зачекати, перш ніж він розворушив це гніздо, щоб по справжньому запалало. Мало хто повірив би, якщо на початку сезону хтось сказав, що Шарль стане найкращим гонщиком в кваліфікації. На жаль, піком його виступів став Гран Прі Італії, коли він приніс команді довгоочікувану домашню перемогу, а Себастьян був майже непомітним. Було забагато помилок, навіть як для дебютного сезону у складі топ-команди. Проте Шарль довів, що дуже швидко вчиться.

Ольга Журавель – 8 – Усе добре, однак варто навчитись тримати себе у руках і працювати на команду. Бо таке суперництво напарників корисне лише для шоу.

Андрій Іванов – 10 – Якби не певні технічні негаразди, перевага Шарля над Феттелем виглядала б ще більшою. Мало вже хто згадує, що цей хлопчина у Формулі 1 з’явився лише минулого року – настільки добре він вписався і до Ferrari, і до вузького кола топ-пілотів, яким Леклер вже точно став. Мабуть, це і є його головним досягненням цього сезону – не турнірне становище, не кількість перемог, а саме те, що Леклер довів – він готовий стати лідером Скудерії й битися за титул прямо зараз, звісно, якщо в Маранелло нададуть йому відповідну машину. Хоча й кількість поулів, зароблених монегаском також вражає – сім, більше, ніж у будь-кого – і це за умови тотальної переваги суперників з Mercedes! Востаннє щоб подібне було у 1985-87 роках, коли на трасах домінували McLaren й Williams, а поули колекціонував Айртон Сенна на Lotus…

3 місце – Карлос Сайнс – оцінка: 9,2

Роман Галімон– 8,5 – Карлос повністю заслужив титул чемпіона «Формули 1,5». Нехай перші три гонки були провальними, але потім іспанець поїхав, рівно як й McLaren. Ну а найкращою окрасою для команди та гонщика став перший подіум Сайнса у Бразилії, і не важливо, що відкладений.

Дмитро Левчук – 10 – Ще раз говорю. Сайнсу-молодшому дуже не пощастило дебютувати в Ф1 одночасно з Ферстаппеном. Іспанець “автоматом” опинився в тіні, хоча видавав гарні гонки. І робив це постійно, надійно. І 2019-й – зайвий тому доказ. McLaren зі сторони легко стала четвертою у КК після років провалів, але заслуга Сайнса в цьому величезна. Ну і подіум…. Щиро радий і за пілота, і за команду (хоча я точно за неї не вболіваю:).

Роман Расюк – 9 – Тут все просто. Чемпіон Формули у класі Б і кращий фініш у кар’єрі, який ще й став першим подіумом McLaren за останні п’ять з лишком років, хоч і завдяки Хемілтону. Карлос просто продемонстрував здатність витискати все з машини, і нехай на початку сезону у нього нічого не виходило.

Ольга Журавель – 9 –  Іспанець став першим із решти завдяки дуже зрілій, якісній роботі, але мав такого яскравого напарника, що трохи загубився на його фоні.

Андрій Іванов – 9,5 – Довгоочікуваний перший подіум, який до того ж виявився першим і для його команди після довжелезної перерви застовпив Карлоса в ролі лідера McLaren, хоча не надто очевидного, завдяки старанням Норріса. А палкі фанати іспанця напевне побачили в цьому подіумі знамення того, що Сайнс дійсно став наступником іншого іспанського гонщика – Фернандо Алонсо…

Що ж Карлос провів чудовий сезон, і найкращим свідченням цього є те, що, коли не брати до уваги першу п’ятірку, то наблизилися до нього лише двійко пілотів, які по пів сезони провели в Red Bull.

2 місце – Макс Ферстаппен – оцінка: 9,3

Роман Галімон – 8,5 – «Лише» три перемоги зміг здобути Ферстаппен у 2019 році, хоча Гельмут Марко обіцяв п’ять. Проте співпраця з Honda принесла свої плоди. Макс у першій половині сезону навіть думав про реальність шансів на титул, але після літньої перерви Ferrari пішла у такий відрив, що Ферстаппени (і Йос теж) натякнули на перемовини з Mercedes. Отже у RBR є лише рік, аби втримати Макса.

Дмитро Левчук – 10 – Джі-Пі-ван-ту-срі. У підсумку три перемоги за сезон у дебютний рік з Honda. Дуже непогано. Виявляється, щось залежить і від боліда, а не лише від двигуна. Щось залежить і від пілота, який спершу “виганяє” з команди ще одного сильного пілота, а потім знищує молодших напарників. Як же соромно мені, що я був проти дебюту Макса у його 17. Перемога в Австрії взагалі якесь диво. Як подібне можна описати? Мабуть так подумали і судді, і вирішили його не карати (і слава богу).

Роман Расюк – 9-  Схоже, Макс – єдиний, хто зараз може хоч якось змагатися з Льюісом. Єдина його проблема – машина. Ферстаппен помилявся не більше Хемілтона. Його три перемоги, дев’ять подіумів і третє місце в особистому заліку у перший рік партнерства Red Bull Honda – максимум на фоні Срібних стріл, коли усі навколо вважали безглуздям рішення команди використовувати японські двигуни (привіт Алонсо).

Ольга Журавель – 9 –  Молодець, що ще сказати. Росте, вчиться, здобуває досвід і результати все кращі і кращі.

Андрій Іванов – 10 – Цього року Макс зробив ще два малих кроки вперед до вершини Ф1 – заробив перший поул і вперше потрапив до топ-3 чемпіонату. При цьому, якось вже й забулося, що на його боліді стоїть двигун Honda.

Ферстаппен провів бездоганний сезон, в якому він навіть не був лідером команди – він наодинці тягнув її вперед. Саме цього року нідерландець нагадав Міхаеля Шумахера зразка 1994 року – настільки бездоганно він проводив гонки, настільки величезною і нищівною була його перевага над обома напарниками.

Макс голодний вже не до перемог, а до титулу, і за рік він цілком може просунутися ще ближче до своєї мети – а може і здійснити її.

1 місце – Льюїс Хемілтон – оцінка: 9,8

Роман Галімон – 9,5 – Жодного сходу, жодного безочкового етапу, жодної втраченої можливості. Британець стає лише сильнішим, коли на нього тиснуть. Здається, настільки сильного та переконливого Хемілтона ще не бачили. І поки мало віриться, що наступного сезону хтось зможе його зупинити на шляху до сьомого титулу Ф1.

Дмитро Левчук – 10 – Та навіть писати нічого не буду:)

Роман Расюк – 9,5 – Важко оцінювати шостий титул Льюіса. З одного боку неспішно почав сезон, а після перерви поступався Ferrari. З іншого – починаючи з п’ятого етапу, очолив чемпіонат і більше не поступався лідерством. Після двох фактично безпомилкових сезонів британець трохи розслабився і припустився двох помилок: у дощовій гонці в Німеччині та зачепив Албона у Бразилії. Проте ніхто поміж інших пілотів наявного пелотону Ф1 наразі не може скласти йому конкуренцію, хіба що Макс. Mercedes – без сумніву одна з найкращих команд в історії, але і Хемілтон – також один з найкращих пілотів в історії Ф1.

Ольга Журавель – 10 –  Майже ідеальний сезон і титул чемпіона, завойований достроково. Шість титулів – більше лише у Міхаеля Шумахера. Лише на один більше.

Андрій Іванов – 10 – Ниття Хемілтона за кермом вже саме по собі стало мемом і навіть викликає питання – а як тоді Хемілтон взагалі став чемпіоном? І не просто став, а розтрощив усіх суперників, включно зі своїм напарником. Та Льюїс попри це залишається дивовижним професіоналом, невтомною машиною для штампування перемог, яких цього року назбиралося аж 11.

Але скиглення Хемілтона, коли під час гонок виникають проблемні ситуації є показовою ознакою – британець дуже вже розбещився в комфортних умовах, але комфортні умови мають тенденцію змінюватися – і одного чудового дня може виявити себе скинутим з трону – рано чи пізно. І оте покоління гонщиків, яке його скине, вже дихає в потилицю.

А поки що трохи не зрозуміло, наскільки велика саме його заслуга в титулі, а не команди чи машини.

Поділитися
Теги

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Новини за темою

Ferrari не слід міняти Феттеля на Хемілтона – Масса

Для Ferrari буде помилкою запросити Льюїса Хемілтона в напарники до Шарля Леклера, вважає...

Детальніше

Бергер намагався перетягти Баттона до перегонів DTM

Очільник гоночної серії DTM Герхард Бергер розповів, що Дженсон Баттон виявив зацікавленість...

Детальніше

Вольфф зібрався до Aston Martin?

Останнім часом поширюються припущення, що керівник команди Mercedes Тото Вольфф планує перейти...

Детальніше