Інтригуюча аеродинамічна розробка з’явилась в паддоку Формули 1, і FIA пообіцяла вжити оперативних заходів на Гран Прі США, який відбудеться вже цими вихідними. 

На Гран Прі США центр уваги зосереджено на передньому слинявчику (front bib) – широко відомому як T-Tray – ключовому аеродинамічному компоненті, розташованому під болідом. Початкові підозри, що неназвана команда змінювала висоту цього елемента, регулюючи його положення відповідно до різних етапів гоночного вікенду, поступилися місцем підтвердженню від Red Bull про існування такого пристрою на RB20. 

Як саме функціонує T-Tray, яка його роль в аеродинаміці боліда та як команди можуть ним керувати? 

Пояснення: як T-Tray працює на боліді Ф1? 

T-Tray (або ж Т-подібний лоток), також відомий як спліттер, розташований у передній частині днища боліда, одразу за передньою віссю. Спочатку його призначення у Формулі 1 було досить простим – він забезпечував точку кріплення дошки, яка проходить майже по всій довжині днища. Ця дошка відіграє життєво важливу регулюючу роль. 

З початку 1980-х років від команд вимагалося підтримувати рівне днище відносно базової площини, і дошка була ключовою для контролю за дотриманням цього правила. Навіть сьогодні вона гарантує, що висота боліда під час перегонів залишається в допустимих межах. Будь-який надмірний знос дерев’яної дошки служить чітким свідченням того, що болід, можливо, працював занадто низько. 

З часом, коли аеродинаміка ставала все більш важливою для загальних характеристик болідів Формули 1, T-Tray почав виконувати додаткові, більш аеродинамічні цілі. 

Після змін у правилах 2022 року та повторного введення граунд-ефекту днище боліда стало основним джерелом притискної сили, і команди приділяють значну увагу оптимізації цієї сфери. 

Що змінить FIA напередодні Гран Прі США цими вихідними? 

Оскільки T-Tray розташований значно попереду тунелів під днищем боліда, його конструкція значною мірою впливає на потік повітря позаду нього та на те, як повітря надходить у тунелі. 

Він також служить для поділу повітряного потоку ліворуч і праворуч, при цьому невеликий відсоток повітря проходить під нижньою поверхнею дошки. Інженери прагнуть використати цю можливість для активізації повітряного потоку, створюючи завихрення, які згодом потрапляють у тунелі під днищем. 

Ці завихрення не тільки сприяють збільшенню швидкості повітряного потоку під автомобілем, знижуючи місцевий тиск і безпосередньо збільшуючи притискну силу, а й покращують ефективність дифузора та інших аеродинамічних елементів задньої частини. 

Коротше кажучи, аеродинамічна ефективність усього днища боліда має вирішальне значення для його продуктивності на трасі, а T-Tray є першим елементом, який впливає на потік, диктуючи багато чого з того, що відбувається позаду нього. 

Як зміна висоти спліттера допомагає? 

Як відомо, дорожній просвіт боліда Формули 1 суттєво впливає на його аеродинамічні характеристики та показники. 

Інженери постійно шукають оптимальну висоту, яка дозволить повністю розкрити потенціал днища боліда. Однак умови траси та типи сеансів відрізняються, особливо коли йдеться про різницю між кваліфікацією та гонкою. 

Велику роль у цьому відіграє завантаження палива — воно впливає на вагу боліда, а отже, і на його дорожній просвіт. Оскільки змінювати висоту боліда між сесіями заборонено, інженери повинні знайти оптимальне рішення. 

Таким чином, навіть незначне регулювання висоти T-Tray може мати значний вплив на аеродинаміку днища. Опускання Т-лотка також може зменшити висоту переднього крила відносно землі, що робить його ефективнішим. Ця зміна може змінити баланс боліда, зміщуючи його вперед і потенційно зменшуючи недостатню поворотність. Крім того, нижній спліттер збільшує локальну притискну силу в цій точці. 

З іншого боку, підвищення висоти Т-подібного лотка може допомогти іншим чином – наприклад, наблизити висоту боліда до оптимальної, коли паливний бак заповнений. 

Звичайно, це потенційні переваги, для яких наразі немає переконливих доказів використання будь-якими командами. Однак очевидно, що маніпулювання висотою T-Tray може дати інженерам більшу гнучкість у адаптації аеродинаміки боліда відповідно до певної траси чи типу сеансу. 

Чутки припускають, що неназвана команда хитро сконструювала свій болід, щоб дозволити такі налаштування зсередини кокпіта, включивши простий пружинний механізм. Враховуючи, що інспекції кокпіту проводяться лише перед кожною трековою сесією, FIA або суперницьким командам важко підтвердити цю теорію. 

Слідкуйте за останніми новинами на наших каналах у Facebook, Twitter, Telegram та Google News.

Джерело: PlanetF1