На офіційному сайті Ф1 наводиться думка кореспондента Лоуренс Барретто про те, як і чому відбулася угода… 

Williams є другою найуспішнішою командою Формули 1 за кількістю виграних чемпіонатів серед конструкторів, але вони намагаються відтворити цю форму та знову боротись за перші місця. Вони тричі фінішували останніми за останні чотири роки. 

Власники компанії Dorilton Capital наприкінці минулого року вирішили, що все потрібно змінити, і тому розлучилися з Капіто, а також усунувши Франсуа-Ксав’є Демезона з посади технічного директора. На той момент у них не було готової заміни, джерела припускали, що розглядалося більше десяти кандидатів. 

Воулз займав перше місце в їхньому списку, і Dorilton діяв швидко, завершивши угоду приблизно за місяць. Воулз сказав, що розповів босу Mercedes Тото Вольффу про цю пропозицію «кілька тижнів тому, під Новий рік» і сказав, що австрієць, як він і очікував, «неймовірно добре» сприйняв цю новину. 

Те, що Воулзу було дозволено розпочати роботу всього за кілька тижнів (20 лютого) без потреби у великій відпустці, свідчить не лише про те, що Вольфф і Воулз мають дуже близькі стосунки – стратег став близьким довіреним та частиною внутрішнього оточення Вольффа – але також те, що асоціація Mercedes із Williams через їхнє технічне партнерство також є тісною. 

Williams змінює стратегію з призначенням Воулза 

Хоча Капіто мав досвід у Формулі 1, він працював у Sauber майже 20 років тому, тоді як пробув у McLaren лише кілька місяців. Його кар’єра злетіла в ралі, завдяки неймовірному успіху з Volkswagen. 

І хоча він дійсно вніс зміни у Williams, власникам стало зрозуміло, що потрібно принаймні п’ять років, якщо не десятиліття, щоб повернутися на перші місця – і залишитися там. У 64 роки Капіто не був тією людиною, яка могла б це зробити, а отже Williams вмовив його піти на пенсію, аби знайти іншого керівника. 

У Воулзі бачать амбіційну людину, для якої такий великий, довгостроковий проект приходить у потрібний час його кар’єри, оскільки він зібрав недавній досвід Формули 1 і був невід’ємною частиною успіху в цій формулі. 

Воулз провів 21 рік у підрозділі в Бреклі, приєднавшись, коли команда ще називалась British American Racing (BAR), і залишився в її ітераціях як Honda, Brawn GP і тепер Mercedes. За цей час команда виграла дев’ять чемпіонатів серед конструкторів. В останні роки його роль розширилася від зосередження на стратегії до внеску в загальний майбутній напрямок команди Формули 1. 

Провівши стільки часу в цій культурі, Воулз візьме цей досвід і навички роботи, які назавжди закарбуються в тому, як він виконує свою роботу, і якнайкраще застосує їх у Williams. 

Це шанс вперше випробувати себе на високопоставленій ролі та розвинути навички, які, як він сподівається, забезпечать тривале перебування у Williams, а також зроблять його привабливим для інших команд, включаючи, можливо, повернення до Mercedes, коли Вольфф вирішить піти іншим шляхом. 

Хоча, востаннє коли Williams взяв до себе топ-менеджера з Mercedes, все пішло не дуже добре. Педді Лоу приєднався на посаду головного технічного директора, коли Клер Вільямс контролювала операційну роботу, але пішов через пару років після того, як команда не змогла вчасно підготувати болід до початку тестів у 2019 році. 

Цей сценарій інший. Хоча Лоу був високо оцінений у той час, вважалося, що Вольфф хотів посунути Лоу з команди. Цього не буде у випадку з Воулзом, адже наразі Вольфф в ідеальному світі волів би, щоб його «спаринг-партнер» залишився. 

Dorilton спочатку повинен надати Воулзу час на оцінку потрібних кроків, перш ніж дати ще більше часу на внесення змін і початок створення основи для довгострокового успіху. 

Буде цікаво подивитися, як Воулз впорається з новою роллю, чи зможе він активізуватися та досягти результатів, і які ще зміни йому потрібно внести – за підтримки власників – у структуру та культуру, щоб дати Williams шанс повернути колишню славу. 

План наступності у Mercedes  

Рішення Mercedes дозволити Воулзу піти, враховуючи те, наскільки він високо оцінювався в команді – не кажучи вже про його місце у найближчому оточенні Вольффа – показує, наскільки комфортно Mercedes із планом наступності, який вони розробляли протягом багатьох років. 

Вольфф знав, що вічно тримати в руках найкращих людей нереально. Навіть якщо Mercedes був домінуючою силою протягом майже десяти років, найкращі завжди будуть жадати наступного виклику. Самі амбіції, які сприяли успіху «Срібних стріл», є тим, що збільшує ризик їхнього переходу або переманювання. 

Створивши культуру беззвинувачення та дотримуючись зобов’язань щодо забезпечення чітких шляхів кар’єрного зростання для своїх співробітників, Вольфф створив затребувану робочу силу, яка досягає успіху та здатна підвищити рівень, коли це необхідно. 

Інженерні важковаговики Альдо Коста, Джеймс Еллісон та Енді Коуелл залишили керівні посади за останні кілька років, але кожен був заповнений високоякісним кандидатом, який дозволив срібній машині продовжувати перемагати, наче нічого не змінилося. Це й додає Вольффу впевненості після звільнення Воулза. 

Дозволяючи Воулзу розправити плечі до більш важливої ролі, його перехід означає, що команда стратегів із дев’яти чоловік, яку він залишає позаду, здатна «керувати літаком самостійно», чого навчилася у 43-річного менеджера. Це також дає можливість комусь посилитися, що, у свою чергу, стимулює амбіції. 

А розставання в дуже добрих стосунках означає, що двері завжди будуть відкриті для повернення Воулза в майбутньому. З огляду на все це, не дивно, що було досягнуто домовленості — і до того ж швидко — дозволити Воулзу піти. 

Слідкуйте за останніми новинами на наших каналах у Facebook, Twitter та Telegram.